БУДИНКИ АДМІНІСТРАТИВНІ
Будинок колишньої гауптвахти
м. Львів, пл. Підкови, 1 на карті
Дата: 1829 р.
Творці: архіт. М.Брезані
На пл. І. Підкови, стоїть невеличкий одноповерховий будинок колишньої гауптвахти, збудований у 1829 р. архітектором М. Брезані в традиціях архітектури класицизму.
Будинок пожежного управління
м. Львів, вул. Підвальна, 6 на карті
Дата: 1900 p.
Творці: архіт. Погорецький, Брунек, скульп. П.Війтович
У ХVII ст. на цьому місці стояв бастіон. У 1890 р. архітектор М. Шмітт побудував тут літній театр, але невдовзі його знесли і на його місці в 1900 році поставили той будинок, що стоїть зараз. Він освячений у 1901 році. З того часу тут міститься пожежна команда. Будинок споруджений з кольорової цегли, в неороманському стилі. Над входом - статуя св. Флоріана, покровителя пожежників (автор П. Війтович). У цьому ж будинку з самого початку розміщувалася станція швидкої допомоги (на конях!), заснована в 1893 р., а деякий час було - управління водогону.
Будинок страхового товариства «Дністер»
м. Львів, вул. Руська, 20 на карті
Дата: 1905 р.
Творці: архіт. Т.Обмінський, І.Левинський
Будинок колишньої страхової фірми «Дністер» споруджений у 1905 р. архітекторами Іваном Левинським і Тадеушем Обмінським, які вдало поєднали архітектурні форми модерну з мотивами українського народного орнаменту. Ця будівля постала на місці трьох старих кам’яниць, які у XVII ст. належали: перша (від Міського арсеналу) — Рогатинцям, Більдагам, Русіановичам; друга — Мазаракі і Кіріаку Ісаровичу; третя — Лангішу Ісаровичу (усі були членами Ставропігійського братства). Дім Ісаровича в 1707 р. належав єпископу Йосифу Шумлянському. В наступному році його купила римська курія під духовне училище для вірменської 
Будинок учених
м. Львів, пл. Міцкевича, 6 на карті
Дата: 1898 р.
Творці: архіт. Ф.Фельнер і Г.Гельмер
Споруджений у традиціях пізнього барокко.
Готель „Жорж”
м. Львів, пл. Міцкевича, 1 на карті
Дата: 1901 р.
Творці: архіт. Ф.Фельнер і Г.Гельмер
Будинок — у стилі ренесансу, виступає фасадом на площу А. Міцкевича. Скульптурне оздоблення створив Л. Марконі. Це алегоричні постаті, що втілюють Європу, Азію, Америку та Африку. Зі старого будинку перенесено сюди рельєф з зображенням св. Юрія, чи Жоржа, як тоді його ще називали.
Житловий будинок "Чорна кам’яниця"
м. Львів, пл. Ринок, 4 на карті
Дата: 1588-1589 рр.; реконструкція 1675-1677 pp.
Творці: архіт. П.Барбон, П.Римлянин; реставрація 1911 p. архіт. М.Градовський
В літературі за ним затвердилася назва «Чорної кам’яниці». Побудований на місці попереднього, зруйнованого при пожежі, з використанням його фундаментів і підвалів. Документи не зберегли імені будівника. Але високий художній рівень будівлі вказує на роботу видатного майстра. Дослідники припускають, що відомі львівські архітектори П. Барбон і П. Римлянин звели двоповерхову будівлю в ренесансному стилі, а в 1596 р. львівський архіт. П. Красовський добудував третій поверх.
В 1677 р. прикрашений скульптурою і аттиком. Ця ж дата вирізана на зворотному боці аттика і там же — «робив Градовський», відомий
Житловий будинок (Наукове Товариство імені Шевченка)
м. Львів, вул. Винниченка, 24 на карті
Творці: архіт. Й.Енгель
Монументальний, дещо сухуватий формами будинок № 24 збудований у 1860-х pp. за проектом Йосифа Енгеля. З 1912 р. в ньому розмістилося Наукове Товариство імені Шевченка разом з його бібліотекою та музеєм.
Тут свого часу працювали Іван Франко, Михайло Грушевський, Володимир Гнатюк, Михайло Павлик, Філарет Колесса, Михайло Возняк, Іван Труш, побували Леся Українка, Василь Стефаник, Лесь Мартович, Марко Черемшина та інші видатні письменники і громадсько-культурні діячі.
Житлово-адміністративний будинок
м. Львів, вул. Валова, 9 на карті
Дата: 1909-1911 рр.
Творці: архіт. А.Захаревич, Я.Сосновський, скульп.3.Курчинський
Житлово-адміністративний будинок
м. Львів, вул. Галицька, 19 на карті
Дата: початок XX ст.
Творці: архіт. А.Захаревич, Я.Сосновський, скульп.3.Курчинський
Колегія єзуїтів
м. Львів, вул. Театральна, 13 на карті
Дата: 1723 р.
Розташована поряд з костьолом, впритул до його північної стіни. Будівля кам’яна, квадратна в плані, триповерхова. Декоративним елементом фасаду служить обрамлення вікон. Найбільший інтерес представляє барочний портал, прикрашений різьбленими вазами з букетами. Будівля постраждала в роки фашистської окупації, реставрована в 1958—1960 рр. Під час реставрації в приміщеннях відкритий фресковий живопис XVIII в.
Міський театр (Український драматичний театр ім. М. Заньковецької)
м. Львів, вул. Лесі Українки, 1 на карті
Дата: 1837-1842 рр., реконструкція під філармонію 1902 р.
Творці: архіт. Л Піхль Й.Зальцман
Театр займає велику ділянку, обмежену вулицями Театральної, Лесі Українки, Городоцької і пл. Торгової, на які виходять його фасади. Будівля зводилася на болотистих, прилеглих до р. Полтви землях, і для зміцнення фундаменту в грунт були вбито 16 тисяч дубових паль.
В 1900 р. в цій будівлі розмістилася філармонія, а сцену переробили в естраду. В 1944 р. сюди був переведений з м. Києва Український драматичний театр им. М. Заньковецької, капітально відремонтована сцена і службові приміщення, реконструйований зал для глядачів, що вміщає тепер 1000 глядачів. Будівля цегляна, прямокутне в плані, з двома
Народний Дім
м. Львів, вул. Театральна, 22 на карті
Дата: 1851 - 1864 р., реконструкція 1930 р.
Творці: архіт. В Шмідт, С Гавришкевич
У цьому будинку, зведеному на кошти українського населення, містився Народний Дім — найстаріша в Галичині культурно-освітня установа, створена в 1849 р. за ініціативою громадського діяча, члена Головної Руської Ради Льва Трещаківського. При Народному Домі існували бібліотека і музеї. В ньому деякий час перебував театр «Руська бесіда», містилася перша українська академічна гімназія, а з 1930 p., після реконструкції бальних залів, проведеної архітектором Адамом Опольським, діяв Львівський театр розмаїтостей.
З цією пам’яткою пов’язана знаменна історична подія: тут, у великій залі, 19 жовтня 1918 р. була проголошена Західноукраїнська Народна Республіка, яку очолив Євген Петрушевич.
Промислова школа
м. Львів, вул. Театральна, 17 на карті
Дата: 1890-1892 рр.
Творці: архіт. Г Бізанц, скульп. П.Гарасимович
Старий університет
м. Львів, вул. Грушевського, 4 на карті
Дата: 1842 p.
Творці: архіт. Ф.Штадлер
Побудовано за проектом архіт. Штадлера для інституту дворянської молоді, після 1848 р. передано університету. Споруда цегляна, триповерхова, прямокутна в плані, з коридорною системою внутрішнього планування, гладкий обштукатурений фасад пожвавив міжповерховий поясочок. Меморіальна дошка на фасаді повідомляє, що тут в 1875—1881 рр. вчився великий український письменник І. Я. Франко, в 1906— 1907 рр. і 1911 —1912 рр.— відома білоруська поетеса-революціонерка Цьотка (Алоіза Пашкевич).
Типографія Ставропигійського братства
м. Львів, вул. Федорова, 9 на карті
Дата: 1586 р.
Творці: архіт. Ю.Гохбергер
Будівля добудовувалася і реконструювалася в подальші періоди. Братство організувало свою школу вищого типа і друкарню, основою для якої послужили друкарські верстати І. Федорова. З неї протягом 1591-1785 рр. вийшло в світ 206 назв книг. Будівля кам’яна, витягнута в плані, триповерхова. Фасад гладко поштукатурений, посилений контрфорсами. На порталі дати «1586—1904», над ним — ліпний герб. На фасаді пам’ятна дошка, що повідомляє, що тут була друкарня першодрукаря І. Федорова.
Школа (колись ім. А Міцкевича)
м. Львів, вул. Театральна, 15 на карті
Дата: 1890-1891 рр.
Творці: архіт. Ю.Гохбергер, скульп. Р. Левандовський
Зараз тут міститься школа , а у ХІУ ст. на місці шкільного двору тут стояла православна церква Чесного Хреста. У 1370р. Владислав Опольський передав її монахам- францисканцям. Церква була перетворена на костьол. У 1785 році монастир був закритий і в ньому розмістилась школа. У 1795 році в ньому відкрився перший стаціонарний театр у Львові. Він мав на двох ярусах 36 лож, 114 крісел. Приміщення освітлювали світильники, з яких скапувала олія. Вистави грали по черзі німецькою та польською мовами. Театр діяв до 1842 року. Потім він перетворився на концертний зал. У 1848 році під час бомбардування
Кількість: 16
|
