ЛЬВІВСЬКИЙ ПУТІВНИК

  Успенська Церква
   м. Львів, вул. Підвальна, 9   на карті
   Дата:  1591-1629 рр.
   Творці:  архіт. П.Римлянин, А.Прихильний, В.Капінос
Для будівництва церкви кошти крім українців Львова виділили молдавські правителі і російські царі. Значну суму подарував запорізький гетьман Петро Сагайдачний. Всі архітектори церкви зображені в одному з її вітражів. Для спорудження в 1591 р. церкви запрошено архітектора Павла Римлянина. Йому допомагав Войтіх Капінос, а завершив будівництво Амброзій Прихильний в 1629 р. Про це свідчить напис над входом: “Храм сей чесний совершился року Божія 1629”. Церква збудована з великих розмірів кам’яних блоків. Площини стін збагачені тосканськими пілястрами та різьбленим кам’яним доричним фризом. У церкві збереглися ікони (1630-1638), виконані Ф.Сеньковичем та М.Петрахновичем, мистецькі пам’ятки XVIII-XIX ст., вітражі 1920-1930 рр., роботи П. Холодного. Але церква ця, як і вся Руська вулиця, були знищені пожежею в 1571 році. Значну грошову допомогу в будівництві цього храму подали Молдавія і Росія, про що свідчать вміщені в центральному куполі герби цих країн. Церква відзначається чистотою свого стилю, величавістю, красою гармонійних співвідношень усіх частин. Впевненим спокоєм віє від цієї будівлі. В плані це тринефний храм, закінчений апсидою, в якому поєднані візантійська конструктивна цілісність з ренесансними деталями та декоративними прикрасами. Церква стоїть на високому цоколі, її фасадом є бокова стіна, розділена пілястрами на чотири поля, в кожному з яких здіймається архівольт з прорубаним у ньому вікном. У всю довжину екстер’єру тягнеться дорійський фриз — метопи і тригліфи, — гарно скомпонований і заповнений розетами та рельєфами. Вхід до церкви — збоку, парадного порталу нема, і все ж це не позбавляє споруду монументальної величі; вона виглядає зібраною і гармонійною у співвідношенні своїх пропорцій.Минулі століття залишили тут мистецькі твори. Цикл «Страсті», складений в диптих по 10 ікон,— це, можливо, твір славного художника першої половини XVII століття Федора Сеньковича. В невеликому іконостасі — ікони пензля львівського митця Мартина Яблонського (1801—1875). Чудові вітражі у вікнах роботи художника П. Холодного (20-ті роки нашого століття).