Домініканський костел

Проект храму створив військовий інженер Ян де Вітте за наказом феодала Юзефа Потоцького. У плані костел еліпсоїдної, з прямокутним вівтарем. Його центрична композиція з радіально розташованими каплицями основного об’єму, завершена могутнім еліптичним куполом, подібна віденському храму св. Карла Боромео. Купол Д.К. підтримують вісім пар колон. Акцентом головного фасаду з його характерними для пізнього бароко вигнутими лініями є динамічний розірваний фронтон, підтримуваний двома парами іонічних колон. Експресію архітектурних форм підкреслюють кам’яні скульптури на фронтоні. Величавістю і урочистістю вражає інтер’єр костьолу з динамічним наростанням висотного простору. Висотну динаміку підкреслюють колони і пілястри. У синтезі з архітектурою виступають скульптура і декоративна різьба. Підбанний простір увінчують 18 дерев’яних статуй святих домініканського ордену роботи львівських скульпторів другої половини XVIII ст. Чотири дерев’яні скульптури апостолів, які прикрашають головний вівтар, дослідники приписують скульптору Матвієві Полейовського. В інтер’єрі Д.К. знаходиться кілька цінних пам’яток мистецтва: алебастрові надгробні пам’ятники XVI ст., які походять від старого готичного костелу; мармуровий надгробок Ю. Дунін-Борковської роботи Бертеля Торвальдсена (1816р.); при вході в храм — пам’ятник губернатору Галичини Ф. Гауеру роботи Антона Шімзера, один з кращих зразків львівської скульптури часів класицизму, а справа — пам’ятник художнику Артуру Гроттгера роботи Валерія Гадомського (в 1880 р.). В радянські часи в цій будівлі розміщувався музей релігії та атеїзму, тепер там працює музей історії релігії.